- онімечувати
- = оніме́читионеме́чивать, онеме́чить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
онімечувати(ся) — ую(ся), уєш(ся), недок., оніме/читися, чу(ся), чиш(ся), док. Піддавати(ся) онімеченню … Український тлумачний словник
онімечувати(ся) — ую(ся), уєш(ся), недок., оніме/читися, чу(ся), чиш(ся), док. Піддавати(ся) онімеченню … Український тлумачний словник
понімечувати — ую, уєш, недок., поніме/чити, чу, чиш, док. Те саме, що оніме/чувати … Український тлумачний словник
онімечувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечити — див. понімечувати … Український тлумачний словник
понімечування — я, с. Дія за знач. понімечувати … Український тлумачний словник